Ваша оцінка готелю:
4.0
з 10
Оцінки готелю за критеріями:
Номери:
5.0
Сервіс:
5.0
Чистота:
5.0
Харчування:
7.0
Інфраструктура:
5.0
Всім доброго дня!
Відпочивали сім'єю у готелі «Воєводине» у червні 2016. Їхали на авто з Іллічівська. Дороги нормальні, місцями відмінні, але дорога яка йде з основної траси Київ — Чоп на Турью Пасіку — це «холодне літо 53-го». Гірський серпантин з ямами та байраками. Як сказала одна офіціантка з ресторану «Голодна форель»: «Без молитви не можливо їхати». Місцями було враження, що зараз через що-небудь вискочать «лісові брати», які досі живуть. Періодична присутність уздовж усієї цієї гірської дороги по два поліцейські посеред цієї дичини лісу наводить на сумні думки про кримінальну обстановку на Закарпатті. Назад однозначно їхали через Ужгород і не пошкодували, незважаючи на зайві 70км. Клієнтам треба повідомляти про такий відрізок дороги, яка є тільки виключно на карті. Вказівників уздовж усієї цієї дороги «як знайти доріжку до дідуся в сторожку» взагалі немає. Один був, та й наприкінці самого села Тур'я Пасіка, та й то майже не став у нагоді т. к. місцеве населення самої Тур'ї Пасіки пальчиками показало правильний напрямок магнітної стрілки. Сама база знаходиться за 5 км від села. Через відсутність покажчиків думки про те, що помилився дорогою кілька разів приходили в голову, особливо коли запитавши одного місцевого жителя якогось із зовсім забитих сіл по цій 50-км убитій дорозі «Чи правильно я їду на Тур'ю Пасіку» Відповідь: « Я такого села не чув» Швидкість на караул-дорозі була 5-20 км/год. Благо обурливим чином працював дорогою «Life». Щоб усі були в курсі, на самій базі Лайфу немає. Київстар та МТС там працюють справно.
Почну з мінусів. Величезний мінус готелю «Воєводіно» це запах у санвузлах каналізації. Щось неправильно зробили під час будівництва. Адміністрація це «диво» знає, т. к. в самому сан. вузлі встановлена автоматична «смердючка» із запахом гірської Лаванди або червоної Рути але і вона не справляється із запахом каналізації. Я залив водою всі сифони в сан. вузлах, але запах продовжував урочисто нюхатися. Можливо, що за цей комент мене не опублікують, але Вам, Адміністрації, це буде нагадування про те, що у гостей є носи і треба щось робити. Сумний сигнал "Ві-Фі" скрізь - одна-дві рисочки. Під час дощу — вся публіка сидить у номерах і звичайно все в інтернеті, який від цих спільних зусиль просто перестає працювати. У всьому курорті банківський термінал з радістю працює і забере гроші лише у ресторані «Голодна Форель». Є на рецепшині працюючий банкомат для готівки від Укргазбанку. Оскільки в Карпатах йдуть хронічно дощі (без них не було б величних Смереків, які зараз нещадно вирубуються), то чудово зроблений парк Шенборна навіює смуток і асоціацію пристарілої парочки, що помірно-повільно прогулюється навколо місцевого, штучно зробленого озерця — «Синевиру». Загалом похмурість. Я власне так і не зрозумів чому сам замок графа Шенборна де він жив знаходиться далеко та чорт-де в іншій стороні від його парку. Щось із легендою парку для туристів не в порядку. Це виходить схема «Лазня а через дорогу роздягальня». За логікою парк для відпочинку має бути поряд з житлом. Але це я вже відхилився із відкликанням. Про уподобання, тим більше графських не сперечаються.
Плюси: Чан із лісовими ягодами — закарпатська (правильно читати угорська) радість помитися. Екзотика для нас. Сподобався усій сім'ї. Щоправда, «банщик» налив лісових ягід у нього попередньо не ознайомившись із законами дідуся Архімеда. Коли в чан занурилася вся сім'я, то ягідки все самоліквідувалися із надлишками води за борт чану. Та й відповідно опція «чан із запахами лісових ягід» самоліквідувалася туди ж. Лов форелі - задоволення. Усі верещали від процесу лову. Хвилин за 15 піймали 6 жирненьких форелек сантиметрів 35 завдовжки, загальною вагою 2.5 кг. Рибка була дуже смачно приготовлена у ресторані «Воєводіно», а саме бомбова юшка і на грилі — задоволення отримали, кухарям ресторану респект. Російська банька з березовим віником і пірнанням у гірську річку це був захват і отриманий заряд в результаті прожити як мінімум 100 років і більше не приїжджати в таку далечінь на авто, а використовувати тільки паровоз. Дитячі аніматорські штучки дитині (хлопчик 4 роки) дуже подобалися і він у Дитячий клуб йшов із задоволенням, поки батьки помирали під березовими віниками в лазні та масажними процедурами щедро ділилися з персоналом кредитними квитками України. Меню в трьох ресторанах «під копірку» та особливої різноманітності страв немає, але свіжість продуктів була на висоті.
Сніданки хороші, смачні та помірно-різноманітні. Все чисто! ! ! Їжа регулярно поповнюється ввічливим персоналом.
Прокотилися всією сім'єю на кареті «Золушка». Кучер періодично злегка влаштовував на маршруті «американські гірки», від чого діти (троє) верещали від радості.
На вихідні не рекомендую їхати туди, т. к. від наїзду місцевої публіки вся база нагадує мурашник, що копошиться. Велика різноманітність розваг на хто хоче теж плюс. Уявив собі поїздку взимку з улюбленим всіма снігом, що рясно випав, і жахнувся від думки хто туди продукти доставляє і що буде якщо їжа в ресторанах закінчиться. Що робити Зін? Плюс необхідні дві дивізії рук із лопатами розчищати шляхи-проходи. Ну і найсмачніше як від туди взагалі вибратися? Упевнений, що звичайно тут все продумано. На території бази бачив у гаражику-сарайчику гарненькі, модні та суворі бульдозери, мабуть для цих цілей. Ну ніби все. Дякую всім, хто витратив час на прочитання моїх нудностей.
Відпочивали сім'єю у готелі «Воєводине» у червні 2016. Їхали на авто з Іллічівська. Дороги нормальні, місцями відмінні, але дорога яка йде з основної траси Київ — Чоп на Турью Пасіку — це «холодне літо 53-го». Гірський серпантин з ямами та байраками. Як сказала одна офіціантка з ресторану «Голодна форель»: «Без молитви не можливо їхати». Місцями було враження, що зараз через що-небудь вискочать «лісові брати», які досі живуть. Періодична присутність уздовж усієї цієї гірської дороги по два поліцейські посеред цієї дичини лісу наводить на сумні думки про кримінальну обстановку на Закарпатті. Назад однозначно їхали через Ужгород і не пошкодували, незважаючи на зайві 70км. Клієнтам треба повідомляти про такий відрізок дороги, яка є тільки виключно на карті. Вказівників уздовж усієї цієї дороги «як знайти доріжку до дідуся в сторожку» взагалі немає. Один був, та й наприкінці самого села Тур'я Пасіка, та й то майже не став у нагоді т. к. місцеве населення самої Тур'ї Пасіки пальчиками показало правильний напрямок магнітної стрілки. Сама база знаходиться за 5 км від села. Через відсутність покажчиків думки про те, що помилився дорогою кілька разів приходили в голову, особливо коли запитавши одного місцевого жителя якогось із зовсім забитих сіл по цій 50-км убитій дорозі «Чи правильно я їду на Тур'ю Пасіку» Відповідь: « Я такого села не чув» Швидкість на караул-дорозі була 5-20 км/год. Благо обурливим чином працював дорогою «Life». Щоб усі були в курсі, на самій базі Лайфу немає. Київстар та МТС там працюють справно.
Почну з мінусів. Величезний мінус готелю «Воєводіно» це запах у санвузлах каналізації. Щось неправильно зробили під час будівництва. Адміністрація це «диво» знає, т. к. в самому сан. вузлі встановлена автоматична «смердючка» із запахом гірської Лаванди або червоної Рути але і вона не справляється із запахом каналізації. Я залив водою всі сифони в сан. вузлах, але запах продовжував урочисто нюхатися. Можливо, що за цей комент мене не опублікують, але Вам, Адміністрації, це буде нагадування про те, що у гостей є носи і треба щось робити. Сумний сигнал "Ві-Фі" скрізь - одна-дві рисочки. Під час дощу — вся публіка сидить у номерах і звичайно все в інтернеті, який від цих спільних зусиль просто перестає працювати. У всьому курорті банківський термінал з радістю працює і забере гроші лише у ресторані «Голодна Форель». Є на рецепшині працюючий банкомат для готівки від Укргазбанку. Оскільки в Карпатах йдуть хронічно дощі (без них не було б величних Смереків, які зараз нещадно вирубуються), то чудово зроблений парк Шенборна навіює смуток і асоціацію пристарілої парочки, що помірно-повільно прогулюється навколо місцевого, штучно зробленого озерця — «Синевиру». Загалом похмурість. Я власне так і не зрозумів чому сам замок графа Шенборна де він жив знаходиться далеко та чорт-де в іншій стороні від його парку. Щось із легендою парку для туристів не в порядку. Це виходить схема «Лазня а через дорогу роздягальня». За логікою парк для відпочинку має бути поряд з житлом. Але це я вже відхилився із відкликанням. Про уподобання, тим більше графських не сперечаються.
Плюси: Чан із лісовими ягодами — закарпатська (правильно читати угорська) радість помитися. Екзотика для нас. Сподобався усій сім'ї. Щоправда, «банщик» налив лісових ягід у нього попередньо не ознайомившись із законами дідуся Архімеда. Коли в чан занурилася вся сім'я, то ягідки все самоліквідувалися із надлишками води за борт чану. Та й відповідно опція «чан із запахами лісових ягід» самоліквідувалася туди ж. Лов форелі - задоволення. Усі верещали від процесу лову. Хвилин за 15 піймали 6 жирненьких форелек сантиметрів 35 завдовжки, загальною вагою 2.5 кг. Рибка була дуже смачно приготовлена у ресторані «Воєводіно», а саме бомбова юшка і на грилі — задоволення отримали, кухарям ресторану респект. Російська банька з березовим віником і пірнанням у гірську річку це був захват і отриманий заряд в результаті прожити як мінімум 100 років і більше не приїжджати в таку далечінь на авто, а використовувати тільки паровоз. Дитячі аніматорські штучки дитині (хлопчик 4 роки) дуже подобалися і він у Дитячий клуб йшов із задоволенням, поки батьки помирали під березовими віниками в лазні та масажними процедурами щедро ділилися з персоналом кредитними квитками України. Меню в трьох ресторанах «під копірку» та особливої різноманітності страв немає, але свіжість продуктів була на висоті.
Сніданки хороші, смачні та помірно-різноманітні. Все чисто! ! ! Їжа регулярно поповнюється ввічливим персоналом.
Прокотилися всією сім'єю на кареті «Золушка». Кучер періодично злегка влаштовував на маршруті «американські гірки», від чого діти (троє) верещали від радості.
На вихідні не рекомендую їхати туди, т. к. від наїзду місцевої публіки вся база нагадує мурашник, що копошиться. Велика різноманітність розваг на хто хоче теж плюс. Уявив собі поїздку взимку з улюбленим всіма снігом, що рясно випав, і жахнувся від думки хто туди продукти доставляє і що буде якщо їжа в ресторанах закінчиться. Що робити Зін? Плюс необхідні дві дивізії рук із лопатами розчищати шляхи-проходи. Ну і найсмачніше як від туди взагалі вибратися? Упевнений, що звичайно тут все продумано. На території бази бачив у гаражику-сарайчику гарненькі, модні та суворі бульдозери, мабуть для цих цілей. Ну ніби все. Дякую всім, хто витратив час на прочитання моїх нудностей.
Перекладено автоматично з російської. Переглянути оригінал
Коментарі (1)
залишити коментар
Показати інші коментарі …
ІНШІ ВІДГУКИ ПРО ГОТЕЛЬ
- жахливо
- Були раніше) але більше не поїдемо
- Хороший готель та персонал
- Класна природа і персонал, але настав час наводити порядок
- Мені готель дуже сподобався.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ