Ваша оцінка готелю:
1.0
з 10
Оцінки готелю за критеріями:
Номери:
1.0
Сервіс:
1.0
Чистота:
1.0
Харчування:
1.0
Інфраструктура:
2.0
Вітання всім!
Хочу поділитись враженням про відпочинок в Ужгороді с. Оріхівці, домашній готель "Березовий рай".
Хочу попередити всіх людей, які захочуть відвідати цей "дивний готель": ГОСПОДАР - ЗЛОДІЙ, лицемір і брехун ще той!
Отже,
1. Приїхали до Ужгорода вранці поїздом. Попередньо домовилися з господарем, що він нас зустріне і в будиночки поїдемо машиною, яку ми зобов'язалися сплатити. Хазяїн, звичайно, нас зустрів на залізничному вокзалі - гріх слова сказати. АЛЕ! Обіцяної машини ми так і не дочекалися - повіз він нас з баулами на маршрутці до автовокзалу для пересадки на іншу маршрутку. Першу маршрутку прождали 20 хвилин під дощем. Другу чекали півгодини, потім плюнули і пішли самі – домовилися з місцевими таксистами, щоби нас перевезли і ми не мокли на вулиці.
2.
Приїхавши на місце і увійшовши в будинок, побачили, що в будинку неприбрано - на підлозі залишилося сміття (мабуть, від попередніх мешканців), у ванній, в якій також знаходиться і туалет, стояв такий сморід, що просто вивертало. Стіни у ванній покриті грибком і цвіллю, дзеркала вже практично нічого не відображають через шари нальоту. У сходів, які ведуть на другий поверх, зламана сходинка - є ймовірність того, що хтось поважче вагою, ставши на неї, може просто провалитися вниз або зламати собі ногу, монітор комп'ютера на другому поверсі весь у жирних відбитках...У загальному , все не описати - Антисанітарія повна!
3. Ну, що ж? І навіть після цього ми не стали затьмарювати собі відпочинок і попросили сніданок (у проживання було включено дворазове харчування: сніданок та вечерю).
На сніданок Олег приніс нам тушковану КВАШЕНУ капусту з невеликими шматочками м'яса, це все було накладено купою на шматочки місцевого хліба (який просто розвалився через капустяну юшку) і подано в тарілках. (До речі, посуд теж увесь залапаний і із залишками торішнього немитого жиру, особливо склянки). Страва була настільки кисла, що деякі дівчатка взагалі відмовилися її доїдати - з'їли тільки ті, хто був дуже голодний. Довелося замовити з Ужгорода піцу (найближчий магазин продуктів – за півтора кілометра від будиночка, хоча Олег казав, що не більше 200 метрів).
4. І навіть після такого ми залишалися оптимістами та не хотіли затьмарювати собі відпочинок претензіями до сервісу! Хлопці вирішили сходити у лазню. За попередньою домовленістю з господарем дві години на добу ми могли паритись у лазні безкоштовно. Але після приїзду - умови різко змінилися на 150грн на годину. Вирішивши відновити справедливість, я підійшла із запитанням.
Після деяких переговорів домовилися на одну безкоштовну годину за весь період відпочинку та 100грн на годину за всі наступні при використанні. Ось саме тут уже настрій почав потихеньку падати.
5. Обурення почало потихеньку наростати, але ми все ще не хотіли затьмарювати відпочинок розглядами. Тому вирішили скористатися місцевим тиром та постріляти за цілями. Знов-таки, за домовленістю з господарем послуги тиру теж входили у вартість (250грн з особи за добу), АЛЕ! - виявилося, що ми і тут глибоко помилялися: Олег вирішив, мабуть, здерти з нас якнайбільше грошей і запросив за кожні 10 пострілів по 10грн. І зробив такий собі бонус (ну, щоб вже остаточно не виглядати нахаба): перші 10 пострілів, так і бути, нехай будуть безкоштовними.
6. Але де ж наша не пропадала? ! Тому навіть після цього ми все ще наївно сподівалися на доброчесність господаря. Але не тут було!
Апофігеєм цієї феєрії стало моє питання господареві щодо оплати. Ще в листопаді ми зробили передоплату 50% - 5000грн за 8 осіб (не погано, так? ), за домовленістю з Олегом - 250грн з особи за добу. Відпочивати планували 5 днів (з 4-го по 9-е січня), тобто за 5 днів нашого відпочинку господар отримав 1.000грн. Планувалося спочатку, що на відпочинок їхатимемо вшестером, тому ще у листопаді затвердили ціну – 250грн. з особи, тобто за п'ять днів відпочинку було б 7500 грн. Але потім ще одна пара (наші друзі) також захотіли поїхати з нами. Зателефонувала Олегу і домовилася, що кількість людей збільшується на 2, але ми готові залишити колишню вартість і зменшувати не будемо, тому так і залишаємо: 250грн з особи за добу.
7. Але зрештою в однієї дівчинки з нами поїхати не вийшло. Тож поїхали всіляко. Про те, що нас буде на одну людину менше, ми дізналися за два дні до відправлення – навіть заздалегідь куплені квитки не встигли здати.
Отже, розмовляю з Олегом щодо зменшення вартості на одну людину: він не спить, не займає місце, не їсть – відповідно, не витрачаються гроші на продукти, не ходить у лазню, не стріляє у тирі тощо. Тому прошу господаря зменшити ціну на мінус одну людину (до того ж, нам треба було повернути цій дівчинці внесену нею раніше частину передоплати). На що отримую, ну просто несподівана негативна відповідь! Тут уже обурення, що наростало, попросилося назовні: ЯК ЦЕ ТАК? ? ? Домовилися 250грн за особу, нас 7 осіб (хоча взагалі спочатку було 6 - і це його влаштовувало!! ), арифметика проста: 7*250=1750грн на добу.
8. Загалом, всі подальші переговори нас з господарем ні до чого позитивного для нас не привели, тому ми прийняли рішення покинути це місце і господаря, що зажервся. Озвучуємо рішення господареві, отримуємо відповідь: "Без проблем.
Цікавимося про повернення різниці по передоплаті, з розрахунку: 2000грн залишаємо за прожитий день (і навіть з урахуванням відсутньої дівчинки), а 3000грн залишку від передоплати він повертає нам назад. На цьому і домовилися. Всі задоволені, всі щасливі: ми - з- через те, що завтра вранці покинемо це місце, господар - через те, що здер з нас 2000грн та ще й післязавтра приїдуть інші на наше місце (при нас говорив по телефону та домовлявся).
9. Вечір. Просимо вечерю. Через певний час господар приносить нам дві невеликі форми з їжею, до складу якої входило: нижній шар - шматочки картоплі, середній шар - рис, верхній шар - перемелений фарш з легень і нирок якоїсь тварини. І це все абсолютно не посолене (мабуть, забув). Після всіх розглядів та зіпсованого настрою та відпочинку - це вже на тлі всього здавалося дрібницею.
Нас зігрівала думка, що завтра вранці ми звідси поїдемо і більше ніколи не згадаємо ні господаря, ні цей триклятий "Березовий АТ" (як ми його назвали). І ось чому.
10. Заздалегідь замовили машину (бусик) з водієм (торішній наш водій Юра – Людина з великої літери просто, зрозумієте чому). Отже, підйом о 07:00 ранку, машина – о 08:30. Зібрали свої речі, своє сміття зібрали в пакети, витрусили попільнички, наш водій приїхав, тому кличемо господаря – просимо повернути різницю. Отримуємо з лицемірною усмішкою феноменальний відповідь: "Хлопці, а в нас такого договору не було. Що це я вам повертатиму різницю? " Після цих слів у нас усіх разом просто пропав дар мови - ТАКОГО нахабства не чекав ніхто. З'ясовували стосунки довго, дівчата стримували хлопців, щоб хоч до бійки не дійшло (хоча часом і самій хотілося врізати). Наш водій вже биту годину стоїть на вулиці і чекає нас. Ні до чого не прийшовши, дзвоню до міліції та прошу вислати вбрання. А найкраще два.
11
. Поки міліція їхала, сиділи на другому поверсі курили та тихо перемовлялися між собою. Чуємо скрип на сходах і бачимо силует тіні – розуміємо, що він нас підслуховує. Іду тихенько перевірити, але Олег, мабуть, почув – вибіг на зустріч перший із запитанням, мовляв, і коли ж буде ваша міліція?
12. Нарешті, прибули довгоочікувані правоохоронні органи: спочатку місцевий дільничний, потім наряд опер-групи і потім представник боротьби з економічною злочинністю. Усі уважно вислухали і нас, і господаря (покрутили біля скроні, коли господар розповідав свою версію) і вирішили писати заяву. Написали, взяли у всіх свідчення, зокрема й Олега. І нарешті, поїхали до Ужгородського Райвідділу за корінцем. Втомлені, виснажені розглядом з господарем, очікуванням і, що гріха таїти, деяким голодом (удалося виїхати звідти тільки о 13:30, при цьому на нас чекала весь цей час машина).
Усі висновки очевидні.
Думаю, що якби ми приїхали, все-таки, у повному складі, то вже нікуди б і не виїжджали, незважаючи на антисанітарні умови та інші дефекти.
Тепер нас розсудить суд.
Господар у своїх свідченнях написав спочатку, що ми вирішили поїхати, бо не було снігу (якщо він думає, що ми не дивилися прогноз погоди, то до того ж він ще й ідіот), а потім на своєму сайті взагалі написав, що нас. попросили поїхати" (цікаво хто? ).
Загалом, якщо хтось забажає поспілкуватись, прокоментувати чи порадити щось, пишіть в аську: 257122297, або на пошту: n_natka@ukr. net
Хочу поділитись враженням про відпочинок в Ужгороді с. Оріхівці, домашній готель "Березовий рай".
Хочу попередити всіх людей, які захочуть відвідати цей "дивний готель": ГОСПОДАР - ЗЛОДІЙ, лицемір і брехун ще той!
Отже,
1. Приїхали до Ужгорода вранці поїздом. Попередньо домовилися з господарем, що він нас зустріне і в будиночки поїдемо машиною, яку ми зобов'язалися сплатити. Хазяїн, звичайно, нас зустрів на залізничному вокзалі - гріх слова сказати. АЛЕ! Обіцяної машини ми так і не дочекалися - повіз він нас з баулами на маршрутці до автовокзалу для пересадки на іншу маршрутку. Першу маршрутку прождали 20 хвилин під дощем. Другу чекали півгодини, потім плюнули і пішли самі – домовилися з місцевими таксистами, щоби нас перевезли і ми не мокли на вулиці.
2.
Приїхавши на місце і увійшовши в будинок, побачили, що в будинку неприбрано - на підлозі залишилося сміття (мабуть, від попередніх мешканців), у ванній, в якій також знаходиться і туалет, стояв такий сморід, що просто вивертало. Стіни у ванній покриті грибком і цвіллю, дзеркала вже практично нічого не відображають через шари нальоту. У сходів, які ведуть на другий поверх, зламана сходинка - є ймовірність того, що хтось поважче вагою, ставши на неї, може просто провалитися вниз або зламати собі ногу, монітор комп'ютера на другому поверсі весь у жирних відбитках...У загальному , все не описати - Антисанітарія повна!
3. Ну, що ж? І навіть після цього ми не стали затьмарювати собі відпочинок і попросили сніданок (у проживання було включено дворазове харчування: сніданок та вечерю).
На сніданок Олег приніс нам тушковану КВАШЕНУ капусту з невеликими шматочками м'яса, це все було накладено купою на шматочки місцевого хліба (який просто розвалився через капустяну юшку) і подано в тарілках. (До речі, посуд теж увесь залапаний і із залишками торішнього немитого жиру, особливо склянки). Страва була настільки кисла, що деякі дівчатка взагалі відмовилися її доїдати - з'їли тільки ті, хто був дуже голодний. Довелося замовити з Ужгорода піцу (найближчий магазин продуктів – за півтора кілометра від будиночка, хоча Олег казав, що не більше 200 метрів).
4. І навіть після такого ми залишалися оптимістами та не хотіли затьмарювати собі відпочинок претензіями до сервісу! Хлопці вирішили сходити у лазню. За попередньою домовленістю з господарем дві години на добу ми могли паритись у лазні безкоштовно. Але після приїзду - умови різко змінилися на 150грн на годину. Вирішивши відновити справедливість, я підійшла із запитанням.
Після деяких переговорів домовилися на одну безкоштовну годину за весь період відпочинку та 100грн на годину за всі наступні при використанні. Ось саме тут уже настрій почав потихеньку падати.
5. Обурення почало потихеньку наростати, але ми все ще не хотіли затьмарювати відпочинок розглядами. Тому вирішили скористатися місцевим тиром та постріляти за цілями. Знов-таки, за домовленістю з господарем послуги тиру теж входили у вартість (250грн з особи за добу), АЛЕ! - виявилося, що ми і тут глибоко помилялися: Олег вирішив, мабуть, здерти з нас якнайбільше грошей і запросив за кожні 10 пострілів по 10грн. І зробив такий собі бонус (ну, щоб вже остаточно не виглядати нахаба): перші 10 пострілів, так і бути, нехай будуть безкоштовними.
6. Але де ж наша не пропадала? ! Тому навіть після цього ми все ще наївно сподівалися на доброчесність господаря. Але не тут було!
Апофігеєм цієї феєрії стало моє питання господареві щодо оплати. Ще в листопаді ми зробили передоплату 50% - 5000грн за 8 осіб (не погано, так? ), за домовленістю з Олегом - 250грн з особи за добу. Відпочивати планували 5 днів (з 4-го по 9-е січня), тобто за 5 днів нашого відпочинку господар отримав 1.000грн. Планувалося спочатку, що на відпочинок їхатимемо вшестером, тому ще у листопаді затвердили ціну – 250грн. з особи, тобто за п'ять днів відпочинку було б 7500 грн. Але потім ще одна пара (наші друзі) також захотіли поїхати з нами. Зателефонувала Олегу і домовилася, що кількість людей збільшується на 2, але ми готові залишити колишню вартість і зменшувати не будемо, тому так і залишаємо: 250грн з особи за добу.
7. Але зрештою в однієї дівчинки з нами поїхати не вийшло. Тож поїхали всіляко. Про те, що нас буде на одну людину менше, ми дізналися за два дні до відправлення – навіть заздалегідь куплені квитки не встигли здати.
Отже, розмовляю з Олегом щодо зменшення вартості на одну людину: він не спить, не займає місце, не їсть – відповідно, не витрачаються гроші на продукти, не ходить у лазню, не стріляє у тирі тощо. Тому прошу господаря зменшити ціну на мінус одну людину (до того ж, нам треба було повернути цій дівчинці внесену нею раніше частину передоплати). На що отримую, ну просто несподівана негативна відповідь! Тут уже обурення, що наростало, попросилося назовні: ЯК ЦЕ ТАК? ? ? Домовилися 250грн за особу, нас 7 осіб (хоча взагалі спочатку було 6 - і це його влаштовувало!! ), арифметика проста: 7*250=1750грн на добу.
8. Загалом, всі подальші переговори нас з господарем ні до чого позитивного для нас не привели, тому ми прийняли рішення покинути це місце і господаря, що зажервся. Озвучуємо рішення господареві, отримуємо відповідь: "Без проблем.
Цікавимося про повернення різниці по передоплаті, з розрахунку: 2000грн залишаємо за прожитий день (і навіть з урахуванням відсутньої дівчинки), а 3000грн залишку від передоплати він повертає нам назад. На цьому і домовилися. Всі задоволені, всі щасливі: ми - з- через те, що завтра вранці покинемо це місце, господар - через те, що здер з нас 2000грн та ще й післязавтра приїдуть інші на наше місце (при нас говорив по телефону та домовлявся).
9. Вечір. Просимо вечерю. Через певний час господар приносить нам дві невеликі форми з їжею, до складу якої входило: нижній шар - шматочки картоплі, середній шар - рис, верхній шар - перемелений фарш з легень і нирок якоїсь тварини. І це все абсолютно не посолене (мабуть, забув). Після всіх розглядів та зіпсованого настрою та відпочинку - це вже на тлі всього здавалося дрібницею.
Нас зігрівала думка, що завтра вранці ми звідси поїдемо і більше ніколи не згадаємо ні господаря, ні цей триклятий "Березовий АТ" (як ми його назвали). І ось чому.
10. Заздалегідь замовили машину (бусик) з водієм (торішній наш водій Юра – Людина з великої літери просто, зрозумієте чому). Отже, підйом о 07:00 ранку, машина – о 08:30. Зібрали свої речі, своє сміття зібрали в пакети, витрусили попільнички, наш водій приїхав, тому кличемо господаря – просимо повернути різницю. Отримуємо з лицемірною усмішкою феноменальний відповідь: "Хлопці, а в нас такого договору не було. Що це я вам повертатиму різницю? " Після цих слів у нас усіх разом просто пропав дар мови - ТАКОГО нахабства не чекав ніхто. З'ясовували стосунки довго, дівчата стримували хлопців, щоб хоч до бійки не дійшло (хоча часом і самій хотілося врізати). Наш водій вже биту годину стоїть на вулиці і чекає нас. Ні до чого не прийшовши, дзвоню до міліції та прошу вислати вбрання. А найкраще два.
11
. Поки міліція їхала, сиділи на другому поверсі курили та тихо перемовлялися між собою. Чуємо скрип на сходах і бачимо силует тіні – розуміємо, що він нас підслуховує. Іду тихенько перевірити, але Олег, мабуть, почув – вибіг на зустріч перший із запитанням, мовляв, і коли ж буде ваша міліція?
12. Нарешті, прибули довгоочікувані правоохоронні органи: спочатку місцевий дільничний, потім наряд опер-групи і потім представник боротьби з економічною злочинністю. Усі уважно вислухали і нас, і господаря (покрутили біля скроні, коли господар розповідав свою версію) і вирішили писати заяву. Написали, взяли у всіх свідчення, зокрема й Олега. І нарешті, поїхали до Ужгородського Райвідділу за корінцем. Втомлені, виснажені розглядом з господарем, очікуванням і, що гріха таїти, деяким голодом (удалося виїхати звідти тільки о 13:30, при цьому на нас чекала весь цей час машина).
Усі висновки очевидні.
Думаю, що якби ми приїхали, все-таки, у повному складі, то вже нікуди б і не виїжджали, незважаючи на антисанітарні умови та інші дефекти.
Тепер нас розсудить суд.
Господар у своїх свідченнях написав спочатку, що ми вирішили поїхати, бо не було снігу (якщо він думає, що ми не дивилися прогноз погоди, то до того ж він ще й ідіот), а потім на своєму сайті взагалі написав, що нас. попросили поїхати" (цікаво хто? ).
Загалом, якщо хтось забажає поспілкуватись, прокоментувати чи порадити щось, пишіть в аську: 257122297, або на пошту: n_natka@ukr. net
Перекладено автоматично з російської. Переглянути оригінал
Коментарі (6)
залишити коментар
Показати інші коментарі …