Мы приоткрыли для себя, покрытые вековой пылью, древние двери, за которыми прекрасный сказочный Восток, и хотели бы изложить несколько сухих фактов, о которые должны разбиться девятиметровые волны стереотипов об этой удивительной стране под названием Узбекистан, которые так пугают современных путешественников.
Безопасность. Узбекистан - абсолютно безопасная страна. Помимо обычаев гостепреимства, о вашем спокойствии заботится огромная армия стражей общественного порядка - в аэропорту, на скверах и площадях, на вокзалах и перекрестках дорог вас встречают и провожают заботливые взгляды людей в форме. Для граждан Узбекистана такое внимание может показаться излишним, а нам гостям, оказавшимся здесь за тысячи киллометров от родного дома, такая опека лишь успакаивает и расслабляет. При таком количестве милиции, за все время поездки документы не проверяли ни разу, подходили много раз, но все сводилось к пожеланиям "хорошего пути". Лично я давно отвык от такого поведения со стороны милиции. Помимо суровой вежливости, с ними всегда можно найти общий язык и за символическую плату попасть в такие места, куда простым смертным путь закрыт.
Города. Ташкент - большой, зеленый и очень чистый город, его непрерывно поливают, подметают, строят и озеленяют. Самарканд может разделить этот восторг, Бухара - немного пыльный в силу близости к огненному дыханию пустыни, но также очень ухоженный и уютный город.
Транспорт. Уверяю, если у вас содружество из 3-4 человек, транспортные расходы вы даже не заметите. Такси по городу стоит примерно 1-2 доллара, полноценная автоэкскурсия по ночным проспектам и бульварам долларов 5-6. Гуманность цен можно отнести и к междугородним переездам - машина из Самарканда в Ташкент стоит ок. 40 долларов, 4 часа на Daewoo-Nexia по сравнительно неплохой трассе. Можно также воспользоваться фирменной электричкой Ташкент-Самарканд, стоимость люкс-купе в которой - около 12 долларов с человека, очень удобно и комфортно (кондиционеры, питание, напитки, ТВ). Из Ташкента выезжает утром, ближе к полудню уже в Самарканде. Незаменимый вариант в летний зной.
Алкоголь. В магазинах и супермаркетах сравнительно большой выбо вин, пива, водки. И, по-моему, даже никто не накажет, если будешь пить прямо на улице. Но факт, что так никто не делает, за все время, нигде не видели пьющих (за исключением кафе и ресторанов), а тем более пьяных. Отчасти от этого, на улицах вечером и ночью так спокойно. Традиции...
Валюта. Менять российские рубли в банке проблемно. У меня с собой были также евро, тоже казалось бы, ходовая мировая валюта, так я смог поменять ее с большим трудом только в одном месте. Возьмите в дорогу доллары США. Обратите внимание, чтобы купюры были в хорошем состоянии (здесь не принимают потёртые и даже слегка надорванные купюры) и лучше, если это будут 10-ти, 20-ти или 50-ти долларовые купюры. Во-первых, в местных деньгах 100 долларов это может быть целый мешок сумов, а, во-вторых, если возникнет неприятная ситуация будет не так жалко.
Отели. Поселиться можно в помпезных советских небоскребах или ультрасовременных зданиях из стекла и бетона, но мы всегда выбирали небольшие частные гостиницы. Проживание на двоих с завтраком стоит около 35-45 долларов, что признаться для Узбекистана деньги очень немалые. Но за эти деньги вы погружаетесь в атмосферу, к примеру, средневековой Бухары (старый байский дом, отреставрированный, со всеми удобствами, но не потерявший восточного колорита) или самаркандского караван-сарая. Условия размещения очень хорошие, в двух из четырех отелей был бассейн, что в солнечный день - приятное дополнение.
Завершаю свой отчет, быть может мои воспоминания озвученные в кирилице подвигнут кого-нибудь на поездку в Узбекистан, буду очень рад.
Мое мнение, что до поездки в Среднюю Азию надо созреть(в хорошем смысле), почувствовать тягу к совершенно иному миру, корни которого уходят в глубокую древность. Регион, в своем развитии проходил огромное количество исторических этапов, где были величайшие взлеты(искусства, науки, культуры, архитектуры) и страшные падения с разорением и почти полным забвением. Но всякий раз Восток расцветал с новой силой и всякий раз в Самарканд и Бухару приходила прозрачная весна с холодными ручьями, ароматами цветов и пением птиц.
Несмотря на вечные торговые и культурные связи с другими странами, Узбекистан не потерял свою исключительную оригинальность, для европейцев(к коим относится и большинство россиян) здесь всюду удивление и восторг, от оригинальных архитектурных форм до природы, где соседствуют пустыни и яркие сады.
Не пытайтесь искать маршруты на комфортабельных автобусах с "широкой" экскурсионной программой, поверьте, это лишь тусклая обложка того мира, который может открыться вам в действительности. Восточный базар, ранние прогулки по сонному старому городу, горячий чай под огромными южными звездами, известное гостеприимство, а декорациями всему этому служат стройные минареты и вековая пыль на мощенных улицах.
Ми відкрили для себе, покриті віковим пилом, стародавні двері, за якими прекрасний казковий Схід, і хотіли б викласти кілька сухих фактів, про які мають розбитися дев'ятиметрові хвилі стереотипів про цю дивовижну країну під назвою Узбекистан, які так лякають сучасних мандрівників.
Безпека. Узбекистан – абсолютно безпечна країна. Крім звичаїв гостинності, про ваш спокій дбає величезна армія охоронців громадського порядку - в аеропорту, на скверах і площах, на вокзалах і перехрестях доріг вас зустрічають і проводять дбайливі погляди людей у формі. Для громадян Узбекистану така увага може здатися зайвою, а нам гостям, які опинилися тут за тисячі кілометрів від рідного дому, така опіка лише заспокоює та розслаблює.
За такої кількості міліції за весь час поїздки документи не перевіряли жодного разу, підходили багато разів, але все зводилося до побажань "хорошого шляху". Особисто я давно відвик такої поведінки з боку міліції. Крім суворої ввічливості, з ними завжди можна порозумітися і за символічну плату потрапити в такі місця, куди простим смертним шлях закритий.
Міста. Ташкент - велике, зелене і дуже чисте місто, його безперервно поливають, підмітають, будують і озеленяють. Самарканд може розділити це захоплення, Бухара - трохи пильний через близькість до вогняного дихання пустелі, але також дуже доглянуте і затишне місто.
Транспорт. Запевняю, якщо у вас співдружність із 3-4 осіб, транспортні витрати ви навіть не помітите. Таксі по місту коштує приблизно 1-2 долари, повноцінна автоекскурсія нічними проспектами та бульварами доларів 5-6.
Гуманність цін можна віднести і до міжміських переїздів - машина з Самарканда в Ташкент стоїть прибл. 40 доларів, 4 години на Daewoo-Nexia порівняно непоганою трасою. Можна також скористатися фірмовою електричкою Ташкент-Самарканд, вартість люкс-купе в якій – близько 12 доларів з особи, дуже зручно та комфортно (кондиціонери, харчування, напої, ТБ). З Ташкента виїжджає вранці, ближче до полудня вже у Самарканді. Незамінний варіант у літню спеку.
Алкоголь. У магазинах і супермаркетах порівняно великий вибір вин, пива, горілки. І, на мою думку, навіть ніхто не покарає, якщо питимеш прямо на вулиці. Але факт, що так ніхто не робить, за весь час, ніде не бачили тих, хто п'є (за винятком кафе та ресторанів), а тим більше п'яних. Почасти від цього, на вулицях увечері та вночі так спокійно. Традиції...
Валюта. Міняти російські рублі у банку проблемно.
У мене з собою були також євро, теж здавалося б, ходова світова валюта, так я зміг поміняти її насилу тільки в одному місці. Візьміть у дорогу долари США. Зверніть увагу, щоб купюри були в хорошому стані (тут не приймають потерті і навіть злегка надірвані купюри) і краще, якщо це будуть 10-ти, 20-ти або 50-ти доларові купюри. По-перше, у місцевих грошах 100 доларів це може бути цілий мішок сумів, а по-друге, якщо виникне неприємна ситуація, буде не так шкода.
Готелі. Оселитися можна в помпезних радянських хмарочосах або ультрасучасних будинках зі скла та бетону, але ми завжди вибирали невеликі приватні готелі. Проживання на двох зі сніданком коштує близько 35-45 доларів, що зізнатися для Узбекистану гроші дуже великі.
Але за ці гроші ви поринаєте в атмосферу, наприклад, середньовічної Бухари (старий байський будинок, відреставрований, з усіма зручностями, але не втратив східного колориту) або самаркандського караван-сараю. Умови розміщення дуже добрі, у двох із чотирьох готелів був басейн, що у сонячний день – приємне доповнення.
Завершаю свій звіт, можливо мої спогади озвучені в кирилиці подвигнуть кого-небудь на поїздку в Узбекистан, буду дуже радий.
Моя думка, що до поїздки в Середню Азію треба дозріти (в хорошому сенсі), відчути потяг до зовсім іншого світу, коріння якого сягає глибокої давнини. Регіон, у своєму розвитку проходив безліч історичних етапів, де були найбільші злети (мистецтва, науки, культури, архітектури) і страшні падіння з руйнуванням і майже повним забуттям.
Але щоразу Схід розквітав з новою силою і щоразу в Самарканд і Бухару приходила прозора весна з холодними струмками, ароматами квітів та співом птахів.
Незважаючи на вічні торговельні та культурні зв'язки з іншими країнами, Узбекистан не втратив своєї виняткової оригінальності, для європейців (до яких належить і більшість росіян) тут усюди здивування та захоплення, від оригінальних архітектурних форм до природи, де сусідять пустелі та яскраві сади.
Не намагайтеся шукати маршрути на комфортабельних автобусах із "широкою" екскурсійною програмою, повірте, це лише тьмяна обкладинка того світу, який може відкритися вам насправді. Східний базар, ранні прогулянки сонним старим містом, гарячий чай під величезними південними зірками, відома гостинність, а декораціями всьому цьому служать стрункі мінарети і віковий пил на брукованих вулицях.
