Самарканд та Бухара
Авіалінії Узбекистану вважаються надійними. 4 липня прилетів із Астани до Ташкента. Друк у паспорті отримав і т. к. далі жив у готелях, з реєстрацією все було гаразд: «реєстр-квитанція» готелів – серйозний папірець, якщо його не втрачати, то в імміграційну службу ходити не треба. За час перебування в країні, якщо квитанції є, боятися нічого.
В аеропорту місцевих перельотів купив квиток до Самарканда, довелося поміняти 100 доларів в обмінному пункті аеропорту за курсом 1700 сум за 1$. Після я міняв гроші тільки у місцевих валютників по 2460 сум за 1$. (Головне на міліцію не нарватися).
У Ташкенті таксі коштує 2 – 4 тисячі Сум, якщо не далі 15 км по місту. На аеропорту просять від 20 тисяч Сум, до 100 $.
Самарканд дивує великою кількістю зелені та хвойних дерев. Якщо пройти прямо вперед від аеропорту, то за 400 ° С. На автобусі швидко потрапляємо в центр міста. Площа "Регістан" знаходиться недалеко від мавзолею "Гур-Емір". Поруч із яким є приватний готель під назвою «Емір», його всі знають, де я зупинився на 4 дні.
Краще один раз побачити...тому скажу тільки що всі архітектурні краси Узбекистану вражають сильніше ніж на картинках. Це окупає всі витрати, думаю, що нікому не загрожує розчарування. Не маловажний який у Вас гід. З цим проблем немає, є багато професіоналів, які вам допоможуть, можна заощадити якщо у гіда є авто. Або таксист, який Вас катає з місцевих, такий може дати коментарі до всього, що ви бачите. Дуже гарне вино «Багізаган» (без барвників та іншого) 1 пляшка коштує лише 1$! Тому що винограду дуже багато і готують його у Самарканді.
Населення дружелюбне т. к. туристів у Самарканді та Бухарі дуже багато, з усього світу, всі раді допомогти приїжджим та по можливості отримати чесний прибуток. 80% говорять російською. У світлий час безпечно ходити скрізь. У темний час теж, але я не пізно вночі перевіряв віддалені куточки міста. Міліція на кожному кроці, і грабувати там небезпечно, місцеві жителі самі покарають порушника (такий менталітет). Тому щодо крадіжки при торгівлі в Узбекистані панує атмосфера довіри та безпеки.
Торгуватись треба з усіма продавцями. Когось може дуже образити покупка речі за ціну вдесятеро! Дорожче за її реальну. Так що порівнюйте та торгуйтеся, перш ніж купувати. Пам'ятайте, що вірити можна тільки своїм очам (це я про ручну роботу), продавці Узбекистану навруть Вам хоч що, аби тільки продати. Не ризикуйте із покупкою антиквара, холодної зброї, ножиків, орденів – медалей: відберуть на митниці, ще й штраф заплатіть. Єдиний варіант - розплатитися за покупку в аеропорту або на вокзалі, коли Вас точно пропустять з такими «справами» через митний контроль, але продавець на таке не піде! Буде тільки на словах сміливим і ну дуже «чесним»… Без проблем можна вивозити сувеніри не старше 50 років, значки та «ганчірки». Спиртне 2літри. Про все заздалегідь дізнавайтеся.
Літаки до Бухари не літають, тож мені довелося їхати потягом "Шарк". Комфортно я дістався Бухари приблизно за 3-4 години.
Вокзал за 14 км від Бухари, на мене вже там чекав господар готелю, за рекомендацією Оліма (див. вище). Взагалі, не соромтеся запитувати людей як вам пройти, або де вам краще зупинитися далі, у тих місцевих кому ви довіряєте.
Бухара відрізняється від Самарканда трохи спекотнішим кліматом т. к. поблизу немає гір, і зелені в самому місті практично немає. Зате в Бухарі більша кількість пам'яток і свій дух міста. Звичайно, на смак і колір...так що зробите висновки самі, якщо поталанить побувати в цих красивих місцях. До речі, моя друга зупинка була в готелі «Назіра та Азізбек», що знаходиться в містечку «Лябі Хаус», центр Бухари. Господарі приємні люди, та й приватний готель так само не розчарував у ціні та сервісі: гарний кондиціонер, супутникове TV, спокійно та затишно.
Отже. Подорож тривала рівно 2 тижні і обійшлося мені (одному) 1000 $. А саме: 4 дні у Ташкенті, 4 дні Самарканд, 6 днів у Бухарі. Вийшло 4 перельоти на Літакі (Астана-Ташкент; Ташкент-Самарканд; Бухара-Ташкент; Ташкент-Астана). Їздив 3 рази поїздом – міжмісто (3-5 годинні переїзди. ) Жив у готелях відмінних. Побував на всіх значних пам'ятках, на таксі там їздив, харчувався чим хотів у достатку. Купував сувеніри та інше. Сподобалось. Звичайно, за бажання можна було вкластися в більш дешевий варіант, але я не жалкую, адже туризм – заняття не для бідних.
Обережніше з їжею! : смачно готують не скрізь. Запитуйте у людей поради: де краще, яка там кухня – місцева чи європейська? І найголовніше - їжа Узбекистану жирна, якщо їсте вперше щось пити воду або чай не рекомендується взагалі! Навіть теплий. Можна запитати тільки не холодним, через годину після їжі, інакше можна отримати проблеми з травленням.
Все що написав, перевірено в липні 2011 року мною особисто.
З повагою. Тимур Бікбов. Казахстан м. Павлодар. 20 Липня 2011р.